надійний


надійний
1) (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), певний, вірний; випробуваний, перевірений, вивірений (який виправдав себе на ділі)
Пор. благонадійний
2) (про місце, притулок тощо — який захищений / не приховує в собі загрози, небезпеки), безпечний

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • надійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • надійний — [над’і/йнией] м. (на) ному / н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • надійний — а, е. Який викликає повне довір я, на якого цілком можна покластися. || Який відповідає своєму призначенню. || Який забезпечує досягнення мети; перевірений …   Український тлумачний словник

  • надійність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до надійний. 2) тех. Властивість об єкта зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів …   Український тлумачний словник

  • надійно — Присл. до надійний. || у знач. присудк. сл. Без хвилювань; спокійно, впевнено …   Український тлумачний словник

  • благонадійний — а, е, заст. 1) Який заслуговує на довіру, цілком надійний. Благонадійний позичальник. 2) У дореволюційній Росії – який з політичного погляду не викликав недовіри у влади …   Український тлумачний словник

  • радіаційний — а, е. Стос. до радіації. || Який виникає внаслідок охолодження поверхні ґрунту і рослин через випромінювання тепла. •• Приро/дний радіаці/йний фон доза випромінювання, що створюється космічним випромінюванням та випромінюванням природних… …   Український тлумачний словник

  • люстраційний — ревізійний [XIX] бо фактом єсть, що власність, обтяжена до сeї висоти, перестає вже бути власністю; дальше спротивився бесідник, щоби край давав гарантію за банк, бо контроль сойму над таким банком неможливий; досвід поучив, що мимо щорічних… …   Толковый украинский словарь

  • безнадійний — а, е. 1) Який не подає надії на щасливий кінець, на успіх або поліпшення, на одужання тощо. || Який утратив надію на щастя, успіх і т. ін. || Який виражає втрату або відсутність надії. •• Безнаді/йна заборго/ваність заборгованість по податкам і… …   Український тлумачний словник

  • ненадійний — а, е. 1) Якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися. || у знач. ім. ненаді/йні, них, мн. Ті, кому не можна вірити або довіряти в чомусь. || На якого не можна покладати які небудь надії. 2) Який викликає сумнів, побоювання… …   Український тлумачний словник